Американським вченим вдалося знайти біологічну розгадку облисіння людей. Це відкриття дає велику надію на появу курсу ефективного лікування, здатного повністю зупинити втрату волосся, а також навіть стимулювати його ріст, запевняють дослідники.

За результатами серії досліджень над лисими чоловіками, а також лабораторними гризунами, дослідники з США виявили протеїн, який вважається збудником облисіння.

Один з операторів АЕС у японській Фукусіма, де минулого року сталася аварія через землетрус і цунамі, повідомив про те, що завдана одному з реакторів шкода є набагато більшою, ніж вважали раніше.

Зокрема, взяті на другому реакторі проби, свідчать про смертельні дози радіації на ньому. Крім того, рівень води, який необхідний для охолодження реактора, виявився також значно нижчим, ніж очікувалося. Незважаючи на ці факти, компанія-оператор заявляє, що сьогодні АЕС продовжує залишатися в «холодній зупинці».

Виявляється, надмірна вага у зрілому віці може стати головною причиною збільшення ризику погіршення роботи головного мозку. Саме про це свідчать результати останньої роботи дослідників з Кореї.

Науковий експеримент, участь в якому взяли 250 людей віком від 60 до 70 років, встановив, що ті, у кого має місце високий індекс маси тіла, а також велика талія, гірше, ніж інші пройшли когнітивні тести.

За словами офіційних представників британського Агентства Альцгеймера, дане дослідження, результати якого були опубліковані на сторінках журналу «Вік і старіння» (оригінальна назва «Age and Ageing»), додали ваги думці про те, що надлишковий жир у тілі може безпосередньо впливати на функції головного мозку.

За повідомленням прес-служби Міністерства охорони здоров’я з посиланням на останні дані Держкомстату, всього в минулому році в нашій країні курило 8,6 мільйона чоловік, що на 1,5 мільйона менше, ніж в 2008 році.

Останній перерахунок даних Держкомстату для осіб, вік яких перевищує 18 років, показує, що поширеність куріння серед дорослого чоловічого населення в минулому році становила 46%, серед дорослих представниць слабкої статі – 6%, а в цілому 24%.

Чи здатна людина взагалі створити штучний інтелект? Якщо це так, то наскільки ми наблизилися до цього? Такі питання задає професор математики на ім’я Маркус дю Сайтой.

З часу першої роботи на дану тему дослідника Алана Тюрінга (1950-й рік), в якій він підняв питання про те, чи здатні машини думати, провідні дослідники з різних куточків світу намагаються створити прилади, які можуть кинути виклик людському інтелекту.

Група складних перешкод

Уявіть ситуацію. Ви сидите в офісі, в куточку екрана комп’ютера з’явилося повідомлення про отримання нового електронного листа. Це трохи затулило комп’ютерний екран, на якому й без того міститься велика кількість цифр, які ви повинні опрацювати. Поруч на столі знаходиться ваш лептоп, на екрані якого також величезна кількість подібних і потрібних цифр.

Ласкаво просимо до робочого місця сучасного світу – «інформаційного перевантаження».

За повідомленнями астрофізиків, нещодавно їм вдалося знайти відповідь на одну з давніх загадок науки – як зірки викидають матеріал у космос перед своєю смертю, в результаті чого формуються планети.

Давно відомим є факт, що такі зірки як Сонце, протягом останніх років свого існування вивергають дуже велику кількість своєї маси у космічний простір, у вигляді пилу. Щоправда, донедавна ніхто не міг зрозуміти, яким чином цей пил розпорошується у відкритому космосі.

Результати нового дослідження свідчать про те, що більш ніж третина європейців в нинішніх умовах мають неврологічні та психічні порушення. Найчастіше серед них трапляються безсоння, депресія, неспокій і слабоумство.

Автори дослідження, що проводилося під керівництвом Ганса Ульріха Віттчена, директора інституту клінічної психології з Дрезденського університету, опублікували отримані результати на сторінках популярних наукових видань США. В своєму повідомленні вчені заявили, що психічні розлади стали найбільшим викликом Європи в 21 столітті в галузі охорони здоров’я.

Як правило, коли людина переживає у своєму житті новий досвід, її головний мозок запам’ятовує цю подію за допомогою зміни зв’язків між нейронами. Проте це дуже складний і на даний момент недостатньо досліджений процес, він вимагає детального вивчення, вважають вчені.

Нарешті, американським фахівцям вдалося зробити перший важливий крок в цій області досліджень – вони виявили «головний» ген, що забезпечує керування цим вкрай важливим процесом. Справа в тому, що саме він багато в чому визначає розумність людини.

Виявляється, поширена думка про те, що вік може впливати на розумові здібності дещо перебільшена – головний мозок людини похилого віку в точності роботи не поступається мозку юнака. Про це говорять дослідники з американського Університету Огайо.

Серед населення давно поширилася думка про те, що з віком головний мозок слабшає: у літніх людей погіршується процес мислення, пам’ять, їм насилу даються абсолютно нові і несподівані рішення, тощо.