Весь, як смола, від вусів до хвоста. Не боїтеся такого кота?

Хто з нас хоча б раз в житті не відчував забобонної страху перед чорною кішкою? Давайте визнаємо, що мало хто піде вперед, якщо дорогу перейшов саме чорний кіт. І, щоб уникнути будь-яких наслідків (хіба мало що!), Кожен має в запасі свої власні засоби боротьби проти "сили" чорної кішки. Один непомітно плюне через ліве плече, інший схрещує пальці і перевертає задом наперед кепку, ну а самі практичні чекають, щоб першим пройшов поруч, хто йде. А скільки існує ритуалів, що дозволяють позбутися від нещасть, принесених чорними котами! Загалом, цих тварин не шанують. Для більшості громадян вони - уособлення містики, чорної магії та всілякої чортовиння. Люди роблять все можливе для того, щоб уникнути зустрічі з ними. Але ось звідки з'явилися всі ці забобони, мало хто знає.

Колись вони передавалися з уст в уста, кочували з країни в країну, залишаючи в кожній свою інтерпретацію тієї чи іншої небилиці. Саме забобони склали стереотипне мислення середньовічної людини, що дісталася у спадок нашим сучасникам. І це мислення настільки сильно, що до цих пір проявляє себе в тих чи інших традиціях кожного народу. Наприклад, у деяких регіонах Європи, де споконвіку проживали кельти, і до цих пір травневі кошенята користуються поганою славою. Їх заборонено вирощувати, так як вони, ставши дорослими кішками, можуть принести тільки одні нещастя.

Але ж всі забобони сягають корінням в історію людства. І справа тут зовсім не в чорних кішок, а в людях, які з давніх часів вбачали в останніх посібників диявола. Зловісне значення чорної кішки знайшло вираження в повір'ях багатьох європейських народів: італійської, німецької, французької, польської і, звичайно, українського. У різних джерелах про нечисту силу або чаклунстві часто можна знайти опис випадку перетворення людини в чорну кішку.

У поляків, наприклад, вважалося поганим знаком, якщо до хворого в кімнату з вулиці забігала чорна кішка. У слов'янських народів чорні коти теж не були в пошані, але саме слов'яни для підвищення врожаю використовували чорних котів як жертовної тварини. Люди закопували їх живцем. Перед тим як закопати кота, йому вішали на шию замок і давали на руки голої дівчини, щоб та паплюжили нещасна тварина по полю. У Росії було прийнято носити з собою талісман з кісточки чорної кішки. Він оберігав людину від лихого ока й нечистої сили. Кісточки цих тварин застосовували і як приворотне зілля. Для того, щоб зілля подіяло, потрібно було використовувати кісточки чорного кота ізловленного тринадцятого числа рівно опівночі. Зустрічалися у віддалених куточках країни і випадки жертвопринесень (для підняття врожаю), коли чорну кішку закопували живцем не одну, а разом з дівчиною, яку вибирали по долі.

Але найпоширеніша повір'я - це перевтілення жінок-відьом саме в чорну кішку. Коли воно виникло однозначно сказати не можна, але вже в 14 столітті інквізиція спалювала на вогнищах жінок-відьом і чорних кішок, як їх пособниця. Скільки загинуло на вогнищах жінок і кішок ніхто й ніколи не дізнається. Сотні тисяч нещасних відправлялися на вогнище при найменшій підозрі у сприянні з нечистою силою. І чорні кішки стали головними жертвами цих жорстокостей. Їх палили сотнями тисяч, іноді перед спаленням ще й знущалися над тваринами. А художники того часу запам'ятовував все це у своїх картинах. У 1484 році Папа Інокентій VIII сказав про кішок: "Язичницькі звірі, які перебувають у змові з дияволом". І саме з моменту "полювання на відьом" і почалися переслідування невинних тварин. Існували навіть певні, дні, в які проводилися загальні облави на кішок.

Спалення практикувалися по всій Європі. У Франції в ХV був проведений процес, коли стратили жінку. Її ув'язнили у клітку, яку підвісили над повільним вогнем, а за вироком суду разом з нею кару розділили чотирнадцять ні в чому не винних кішок. Французькі історики того часу неодноразово описували сюжети, в яких зображали "великих світу цього" за таким заняттям як розведення багать. Історія підтверджує, що французькі королі, починаючи з Людовика XI і до Людовіка XV, не відмовлялися бути присутнім на такій церемонії. Лише одного разу в історії Франції бідним кішкам зробили поблажливість. Людовик XIII в молодості домігся у свого батька Генріха ІV помилування кішок, але перепочинок тривала всього два роки, і принц, вступивши на престол, сам став за прикладом своїх попередників розпалювати вогонь під черговим багаттям. Люди настільки вірили в магічну силу чорних кішок, що дійсно використовували їх практично у всіх магічних ритуалах. Аптекарі того часу додавали у свої зілля кров, жир і сечу кішок. Часто, щоб захистити своє житло від нечистої сили, люди замуровували чорних кішок живцем в стіни будівлі, вірячи, що таким чином можна відлякати демонів і відвернути від живуть в будинку хвороби та інші неприємності. Котячим м'ясом причаровував любов і лікували невиліковні хвороби.

На початку нашого століття у віддалених штатах США закопували мертву кішку в лісі неподалік від села для того, щоб у жителів не було бородавок. Підтвердження цього марновірства можна знайти в книзі Марка Твена "Пригоди Тома Сойєра". Том і його друг Гекльберрі Фінн щиро вірили в те, що за допомогою дохлої кішки можна зводити бородавки: "Візьми кішку" і йди з нею на кладовищі незадовго до півночі до свіжої могили, де похований якийсь погана людина, і ось опівночі з'явиться рис, а може, два і три, але ти їх не побачиш, тільки почуєш ... їхній розмова. І коли вони потягнуть небіжчика, ти кинь їм услід кішку і скажи: "Чорт за мерцем, кіт за чортом, бородавки за котом - тут і справа з кінцем, всі троє геть від мене!".

Забобони, пов'язані з чорними кішками, глибоко вкорінені в серцях людей. У англійського короля Карла I була така кішка, яка, як він вважав, що благотворно впливала на його долю. Він так боявся втратити улюблена тварина, що змушував варту ревниво охороняти його. Але одного разу кішка померла. "У мене не буде більше в житті удачі!" - Вигукнув король. Майбутнє підтвердило його побоювання. На наступний день після смерті кішки його заарештували, а кілька місяців по тому - відрубали голову.

В Україні цих тварин теж не дуже-то шанували. Існує багато легенд про те, як українські відьми брали вигляд чорного кота, щоб потрапити до сусіда і нашкодити йому. Саме в такому образі вони доїли сусідських корів, спокушали молодих хлопців, заманювали і нищили дівчат. Українські міфи переказують безліч випадків, коли бравий козак серед ночі рубав лапу у чорної кішки, а вранці виявлялося, що в однієї жінки в селі немає руки. Такі страшні розповіді призвели до того, що чорних котів знищували як пособників нечистої сили, вбачаючи в них або воскреслих мерців, або відьом, або чортів. Це підтверджують і літературні джерела. Багато подібних історій можна зустріти у творах Гоголя. Більшість людей і сьогодні з острахом ставляться до меланісти (тварин з чорною шерстю). Багато хто так і сахаються при вигляді чорного кота, що йде назустріч або яка перебігала дорогу. І це в двадцять першому столітті! А їх якраз боятися і не варто. Адже, як довели сучасні вчені, чорні кішки куди більш лояльні до своїх господарів і куди більш чутливі і цікаві. А то до чого дійшов цей неприродний відбір: зустріти сьогодні абсолютно чорну кішку практично неможливо. У багатьох тварин шерсть не чорна, а з відливом, чи має світлі Шерстинки! А проте чорний кіт може принести у вашу сім'ю лише щастя.

У Фінляндії до чорних котам ставляться нейтрально, але дуже бояться сірих.

У Франції, Болгарії та Англії вважається, що отримати в подарунок чорного кота - знак особливої поваги.

Під час грози в багатьох західних країнах чорних кішок виганяли за двері, щоб блискавка не вдарила в будинок.

У Великобританії вважається, що якщо чорна кішка перетинає ваш шлях або входить до дому, то це означає, що вас чекає удача.

Кішка в Англії є символом сексуальної привабливості. Стара англійська прислів'я говорить: "Якщо в будинку чорний кіт - в будинку не переведуться коханці".