Пустелями називають сухі території Землі, де випадає мінімальна кількість опадів – менше 25 см в рік. Це не обов’язково спекотні піщані землі, пустелями називають також і крижані простори Арктики і Антарктики.

Виникнення пустель залежить від місцевості. Найчастіше вони виникають у районі високих гір, вершини яких закривають хмари і не пропускають дощ до підніжжя. Такі пустелі існують в Чилі. Ще один приклад виникнення пустель – Гобі в Китаї, розташована в центрі великого континенту, де вологі вітри просто не встигають донести свою вологу до цієї території.

Рельєф пустель не завжди покритий тільки пісками, іноді він складається з гальки і каміння. На відкритих просторах пустель панує вітер. Він є головним будівельником ландшафту. Якщо пустеля покрита піском, вітер утворює дюни. Він дме тільки в одному напрямку і дюни стають за своєю формою у вигляді півмісяця – барханами. Якщо ж вітер дме з різних сторін – виходять гребеневі дюни, що досягають у висоту 100 м.

Температура жарких пустель може досягати 52 º С. Через відсутність хмар, поверхня сильно нагрівається, а вночі дуже швидко остигає.

Багато мешканців пустель ведуть нічний спосіб життя, коли стає не так жарко.

Іноді в пустелях можуть проходити сильні зливи, і тоді сухий грунт оживає. Насіння рослин проростають, покриваючи поверхню яскравими квітами. Найкраще в пустелях себе почувають кактуси. Мінімум вологи і максимум сонця дозволяють їм довго існувати на спекотній поверхні.