Це цікаво/это интересно Грандиозные события в мире, новости в науке и технике, и другие события на noron.at.ua
Знайома Розказала. Здає вона своє чадо в дитячий сад. Перший раз і для неї і для нього. Ідуть, по дорозі - даються різні вказівки щодо підпорядкування старшим, ні з ким не лаятися, всіх слухатися ну і т. д. Приходять, вона швиденько відбігає у бік щоб полюбезнічать з вихователькою і повертаючись до дитини передає його в руки вихователя (або нянечки ?) А сама відходить убік і дивиться витираючи скупу сльозу. Няня бере дитину під руку і підводить до лав раздевалочних шафок: - Ну, - каже, - вибирай собі шафку, який більше подобається. У дитини на обличчі криза, легке божевілля, потім кидає тужливий погляд на мамку і простягає ручку до шафи "з грушею". Далі все офігелі - він залазить у шафку, несміливо прикриває за собою дверцята і каже: - Прощай, мамо ...
Гуляю з дитям, 6 років йому. Бачимо - сидить білка. Величезна така, сперлася спиною на стовбур дерева і щось гризе. Схожість з моїм чоловіком у кріслі після роботи було просто супер. Тільки хотіла це сказати дитині, як білка подивилася в небо так задумливо і голосно ригнула. Дитина дивиться на білку розуміюче і мені говорить: - Він пива хоче.
Їхали ми як-то раз на автобусі зі знайомими: мама-красуня, тато такий життєлюбний, і синуля 3-4 років - весь у тата. Сидить, у віконце дивиться, всім, що відбувається дуже цікавиться. Помітив попутницю - дівча років 16. Дійсно, чудова дівчинка: у міні-спідниці, з хитрими очима, з позиками голим, вся яскрава. Синуля аж дихати забув. Так йому дівчина сподобалася, що всі навколишні були в курсі і дуже приколювалися. Дівчині таке увагу, мабуть, лестило. Вона хлопчикові усміхнулася, але їй виходити пора було. Пацан зрозумів, що ця фея зараз з його життя зникне, і, в розпачі, на весь автобус: - Тату! Невже телефончик не візьмеш? Оточуючі "під стільцем". Мама уважно на папу подивилася ...
"У мене є приятелька, а у приятельки є п'ятирічний син. Приятелька вчиться на Вечірці на ПММ, дітки подіти особливо нема куди, регулярно тягає його з собою - хлоп'я сидить там на задній парті, малює, читає, грає в негомінливий гри. Це було передмову. Історія: їдемо ми тут днями разом з приятелькою і Мальцев в тролейбусі. А на Кірова магазин тканин, у вітрині якого з штук тканини викладена буква "S". Малець, філософськи: - Ну от .. Інтегралів скрізь навішали .. Якийсь дадечка років 40 +: - Де інтеграли? Які інтеграли? Малець показує: - Он .. Ну, звичайний, невизначений .. Дядечку: - Чому невизначений?! Малець, вже втомившись від дядечкіной нетямущості: - Тому що межі інтегрування не позначені ... "
Сталося страшне. Теща приїхала. А треба сказати, теща у мене класична, прям з анекдотів змальовані, і любов у нас з нею така ж. Жили жили собі спокійненько і тут на тобі як грім серед ясного неба ..... я, каже, ненадовго - я спочатку зрадів, ну думаю кілька днів потерплю, але як виявилося ненадовго пов в її понятті на месяцок. Ну так добре, думаю, хай хоч з дочей посидить, а то ми з дружиною зашивається зовсім. Але не тут-то було, як виявилося їй (тещі) треба підлікуватися, а з онукою я сидіти не буду і крапка. З цього приводу у них з дружиною був капітальний скандал. Ну з горем навпіл пару днів ми відвоювали, погодилася бабуся, млинець, посидіти з онукою. Якось приходжу я після роботи додому, а теща з дочей сидять на підлозі і перераховують білизняні прищіпки. Ах так, забув сказати, що доче днями півтора рочки виповнилося, розмовляти-то вона вміє, але якось не особливо складно, зате окремих слів ми знаємо купу і говоримо їх завжди не в потраплю. Ну так от, сидять вони і теща вчить її вважати: - Раз доча мовчить - Два доча мовчить - Три і т.д. Доходить у них розмову до цифри сім, не знаю чому, але ця цифра їй дуже сподобалася і стала вона як заводна повторювати: сім сім сім
Проходить пару днів і тут черговий скандал з тещею, який закінчується риданнями обох протиборчих сторін, тобто моєї дружини і її мами відповідно. Мама починає бідкатися, типу чого я до вас ваще приїхала, як мені назад поїхати - квитків не дістати. Тут у мене задзвонив мобільник. Друг млинець скучив, а я знаю, що він нещодавно до Москви на своїй п'ятнашки мотався, і так жартома кажу йому: - Вова, тут у мене теща жалітся, що до Москви виїхати не може, може зробиш добру справу, відвезеш її? Краєм ока помічаю, що теща потихеньку починає офігевать і не розуміє, що я жартую. Але я все одно продовжую: - Так че там, Вовчик, скільки тобі на бензин-то треба? Тисяч 5 вистачить? Тут лунає тихий крик моєї дружини: - Шість дам! Ну і доча в боргу не залишилася. Тоненький голосок вимовив С Е М Ь! Черговість цифр вона все-таки запам'ятала. Німа сцена - завіса!
PS сьогодні доча розучила цифру 8
Є у мене знайомий. А у знайомого є дочка, ще не зовсім кмітлива, але у віці достатньому, щоб деякі питання вирішувати самостійно. Доручили їй зателефонувати до ветлікарні, з'ясувати одне питання. Вийшов наступний діалог (батько був присутній, а потім із задоволенням усім розповідав): - Але, здрастуй! - Здрастуйте. - Це Ветлікарня? - Так. - А ви котів кастріруете? - Так. - Добре, Я ЗАВТРА З Папою Прийди!!!
Хай вибачать мене діти викладу цю історію:)
Вчора їду в маршрутці, повно народу, всі сидять мовчать, хто про що думає. На зупинці звільняється місце відразу за водієм, на яке сідає молода мама, року 22-23 з дівчиськом років 4. Тобто сидить вона спиною вперед, а особою до всього народу. Як тільки маршрутка рушила, дівчинка почала нити на тему "мама ну купи мені барбі", причому на різні лади дуже протяжно й нудно. На що матуся в тон їй нила "навіщо тобі барбі, у тебе вже є три штуки, може краще купити розфарбовування і т.п."
Все це скигління порядком одягло не тільки мені, але і всім пасажирам. Десь через три зупинки стратегія дівчинки змінилася. Вона надулася і замовкла, мабуть затамувавши страшну образу. І ще через зупинку видала: ну якщо не хочеш барбі купувати, я про тебе дещо що бабусі скажу! "Мама" і що таке ти про мене розповіси "Дівчинка" розповім розповім. Я дещо що бачила "Вся маршрутка напружилася і прислухалась - що ж таке вона там бачила" Мама - "Ну і що ти бачила" Дочка "А я бачила як ти вчора у тата пісю цілувала".
Ми всі лягли від реготу, дівчисько зупинена маршрутку, схопила дочку під пахву, і вискочила надвір. Думаєте кінець? Ні фіга. На її місце сів хлопець, причому з маленьким сином. Років 8. Всі продовжували іржати, хлопець природно, не розумів чому, але теж нерозумно посміхався. І тут його син видав "Папа нукупі мені солдатиків"!
Маршрутку потряс такий регіт, що водив довелося зупинитися, тому що він іржав разом з нами. Після того як водила просмеялся, він повернувся в салон і сказав "Мужик, ти краще купи солдатиків - від гріха подалі" Хлопець їхав ще зупинки чотири. усі ржали, а він сидів в повному подиві, напевно подумав що сів у маршрутку повну ідіотів. Ну правда, що смішного у фразі "папа купи солдатиків" Звертали Ви увагу, щo гoлoс 4-летнегo дитини пoрoй мoжет бути яснo розчув серед гулу тoлпи з нескoлькіх сoт челoвек?
Предпoследній раз я повернувся дoмoй з делoвoй пoездкі під утрo. Була страшна грoза і наш аерoпoрт дoлгo не брав самoлети. Дoбравшісь дo дoма, я вже передчував, щo сoгреюсь в теплoй пoстелі під бoкoм у дружини. Мають місце, вoйдя в спальню, я oбнаружіл, щo рядoм з женoй сплять двoе наших дітлахів. Чтoби не будити їх, мені прішлoсь взяти плед і лягти спати в гoстінoй на дивані. На наступний день, я сказав дітям, щo нехoрoшo спати в oднoй пoстелі з рoдітелямі. У етoт раз був страшний грoм, і пoтoму мoжнo Поворознюк В.В. порушити правілo, нo лoжіться спати з нами мoжнo тoлькo у виняткових випадках.
І вoт, кoгда я вoзвращался в пoследній раз, дружина приїхала в аерoпoрт зустрічати мене з дітьми. Як тoлькo я вoшел в будівлю аерoвoкзала, синочок брoсілся Кo мені, кричачи свoім звoнкім гoлoскoм: "Тату, тату! А у нас для тебе є хoрoшая нoвoсть! Пoка ти був у кoмандірoвке, з мамoй в крoваті ніктo не спав!" У етoт мoмент все в аерoпoрту смoлклі і устанoвілась напружена тиша. Всі пoвернулісь в нашу стoрoну, відімo, чтoби пoсмoтреть на маму малюка. Адже напевно рис-знає-чтo пoдумалі!
Источник: |