«Мобільні телефони стали справжньою пристрастю», – йдеться в японській газеті «Дейлі Іоміурі». Чи можуть вони дійсно бути пристрастю?

У газеті наголошується: молоді люди розглядають мобільний телефон як частину свого тіла, і навіть починають вередувати, коли їх забирають». Боячись бути відрізаними від інших, деякі залишають свої телефони включеними постійно і скрізь. Коли «вони не отримують повідомлень по мобільному телефону, вони відчувають тривогу і гнів як ніби вони нікому не потрібні». Такі почуття змушують їх негайно відповідати на усі отримані повідомлення, хоча це зовсім не обов’язково у багатьох випадках.

Користуватися мобільними телефонами зручно. Не раз вони допомагали людям в екстрених ситуаціях. Та й у повсякденному житті мобільні телефони необов’язково зло, якщо ними володіти розсудливо. Однак, на думку деяких фахівців, манія до мобільних телефонів згубно позначається на навичках спілкування.

Один вчитель середньої школи в Осаці висловлює побоювання, оскільки, як зазначається в газеті, «діти втрачають здатність думати, розуміти вираз облич людей, їх поведінку і тон голосу. Внаслідок чого діти стають агресивними і байдужими до почуттів інших».

У газеті робиться висновок: «Здається неминучим, що в близькому майбутньому ще більше дітей стануть залежними від стільникових телефонів. Єдине, що батьки можуть зробити, щоб уберегти від небезпеки своїх дітей, це подавати хороший приклад у використанні стільникових телефонів».