Ох, яке філософське і одночасно життєво важливе питання! Завжди місце проживання відкладає відбиток на нашу долю.

Молодь стоїть перед вибором: де жити, де працювати? Старше покоління, озираючись у минуле, вже з боку оцінює свій вибір. Кожна людина прагне влаштувати своє життя якнайкраще. Для багатьох, проте, незмінно «там добре, де нас немає». Відійдемо на хвилинку від почуттів і подумаємо ... Нам добре жити там, де задоволені наші потреби. Потреби в людини не обмежені, згідно парадоксу економікс. Інакше сказати, почуття незадоволеності буде присутнім у людини в будь-якому випадку, нехай навіть зовсім незначне. Потреби для кожного з нас ранжовані. Одні запити стоять на першому місці в ланцюжку задоволення, інші - загубилися в кінці. Без чогось ми не можемо обійтися зовсім, без іншого - живемо спокійнісінько. Нас влаштовує життя в місті, де більша частина наших найважливіших потреб задоволена.
Саме поняття «життя» має багато граней у соціальному аспекті! Для одних життя - це сім'я, якщо всі члени сім'ї задоволені і разом. Для других - це робота, реалізація у професійній діяльності або «забивання» грошей. Для третіх - це творчість, сенс життя зосереджений у вираженні себе. Для четвертих - це отримання задоволень, розваги. Хтось життя розглядає як виживання і пливе навмання, як кораблик із вітрилом, за велінням вітерця долі.

Звичайно, ідеально, щоб всі життєві пріоритети перебували у гармонійному співвідношенні, але на жаль! Кожен змушений ставити щось на чільне місце - те, чому він найбільше приділяє часу. Варто зазначити, що чотири речі все-таки важливі для кожної людини сучасного суспільства (ну, крім хіба що африканських нечисленних племен): задоволення фізичних потреб; здоров'я; гроші; відчуття власної потрібності.

Місто створює певні особливі умови для існування населення. Якщо ці умови сприятливі для задоволення потреб конкретної людини, то це місто підходить для неї, у протилежному випадку хочеться поміняти «середовище проживання».

Ось що пропонують мегаполіси ....

У мегаполісах багато вакансій, але оскільки концентрація людей велика, то конкурс на вакантне місце зростає, звідси велика конкуренція за місце під примарним «сонцем». У мегаполісах завжди висока плинність кадрів. Той, хто думає, що у мегаполісі дуже легко влаштуватися на роботу, жорстоко помиляється. Відносини «роботодавець - працівник» організовані за принципом максимізації прибутку для підприємства та мінімізації витрат. Роботодавець особливо не церемониться з працівником: «На твоє місце знайдуться сотні охочих», - і це так.

Мегаполіси завжди характеризувалися великою кількістю приїжджих, як із регіонів, так і емігрантів.

У мегаполісах ефектна архітектура, широкі проспекти, багато великих магазинів, навчальних закладів, розважальних центрів: театри, кіно, клуби, ресторани.

У мегаполісах шумно, пилюка, багато машин, пробки, починаючи від супермаркетів і автобусних зупинок і закінчуючи автострадами, а також величезні відстані, які пішки і на велосипеді складно подолати.

Мегаполіс - це тест-драйв психіки людини. Тут, щоб жити, доведеться виживати кожен день. Головне - знати, за що боротися.

Що протиставить мегаполісу провінція?

Тиша, рівень шуму рано вранці і пізно ввечері дорівнює 0 дБ. Пробок у провінції практично немає, тому що і машини не в кожній сім'ї є, людей у містечках мало, та й дістатися з одного кінця міста в інший можна пішки.

Із пропозицією вакантних місць у провінції великі проблеми. Робота «не валяється» під ногами, доведеться гарненько пошукати, особливо молодим фахівцям, зовсім неопереним пташенятам на трудовий стезі. Заробити багато ніхто не запропонує.

Хоча і в мегаполісах мільйони відразу ніхто не заплатить. Трудящі маси, які мігрували в мегаполіси, витрачають значну частину місячного заробітку на оренду житла, проїзд і харчування при нон-стоповому способі життя.

У провінції практично всі один одного знають в обличчя. І час тече в маленькому містечку помітно повільніше. Може, й люди тут живуть довше?

Власні цінності кожної конкретної людини визначають, у якому місті їй краще: у великому або маленькому. Єдиного підходу немає. Просто задумайтеся ...