З усіма своїми «здібностями» кібернетичні машини набагато поступаються перед мозком людини. Наш мозок виконує незмірно складніші завдання регулювання й керування, ніж будь-яка кібернетична машина. Він досконало й дуже легко здійснює ряд функцій, які поки що не під силу електронним автоматам, зокрема розв'язує різноманітні задачі без попереднього програмування, розпізнає образи тощо.

Мозок людини завжди має свободу вибору, його рішення неможливо передбачити. А вибір сучасної електронної машини можна передбачити завжди. Його підпорядковано незмінній механічній логіці. Для машини світ розподілено на дві галузі - галузь, охоплювану інформацією, якою наділила її людина, й галузь, яка нею не охоплюється. Маленький світ чіткої інформації сфера дії сучасних електронних машин. З іншим великим світом вони перебувають у безперервному й різкому дисонансі. Знищити цей дисонанс, змусити машину справлятися з невизначеностями одна з найважливіших проблем близького майбутнього. Мовою кібернетиків це зветься створити аналог мозку самопрограмовану машину, ідею якої ми зачепили в розділі «Електронний зір машини».

Одна з найважливіших особливостей мозку - його здатність надійно працювати в найскладніших умовах з незначною витратою енергії. Зазначимо, що мозок має фантастично малі габарити й вагу. Візьмемо щонайкращу сучасну швидкодіючу електронну машину. Такі «розумні» машини, незважаючи на їх досконалість, мають цілий ряд негативних властивостей. Насамперед, вони, як правило, громіздкі й дуже піддаються впливу зовнішнього середовища. Вони не зносять трясіння, спеки, морозу, вологості тощо. Людина витриваліша. Вона бігає, стрибає, зазнає всіляких перевантажень, а робота її мозку в цей час не порушується. Мозок - дуже економна й надійна система. Щільність «монтажу» її величезна. Кожна його клітина працює точно й безперебійно.